Suchergebnisse

The research materials represent a theoretical reflection on the strategies of the leading actors of world politics for the development of the hydrogen economy and the transformation of global fuel and energy complex in the context of the tasks voiced at the Summit of Climate Leaders on April 22-23, 2021 ("reducing emissions during this critical decade", "mobilizing public and private sector finances to ensure zero transition to a new clean energy economy", "promoting transformational technologies of pure zero by 2050"). The article examines a numer of state strategies: 1) dialectical balance between the operational concepts of the methodical "matryoshka (triple) doll" (biosphere - human life - technosphere) in the European Green Deal, Alternative Energy and Hydrogen Economy projects; 2) achieving synergy of components in the quadrangle of economic and legal relations "Lex Mercatoria - Democratia Carboneum - Lex Petroleа - European Green Deal" when applying new technologies; 3) filling the national and international legal gap to ensure innovation in the field of energy at all stages (extraction, production, supply, transportation, transfer, storage of energy resources, design, construction, operation of energy facilities); 4) resource self-sufficiency and technological capabilities of using hydrogen, choosing the best option for the hydrogen value chain; 5) development of fuel and energy complexes of the European Union, the Republic of Korea, and Japan in terms of prospects for hydrogen energy and building a hydrogen economy based on a combination of national industrial traditions with innovative technologies. The article also deals with a set of institutional factors and legal norms for regulating the relationship between the subjects of national and global fuel and energy complexes in the context of the dynamics of demand for hydrogen and other types of fuel and energy resources in local and world markets. It gives the analysis of the effectiveness of government strategies to reduce dependence on imports of traditional types of energy sources and the development of "green" energy. The authors attempted to identify the priority tasks of energy diplomacy. ; Материалы исследования представляют собой теоретическую рефлексию в отношении стратегий ведущих акторов мировой политики по развитию водородной экономики, по трансформации глобального топливно-энергетического комплекса в контексте задач, озвученных на Саммите лидеров по вопросам климата 22-23 апреля 2021 года («сокращение выбросов в течение текущего критического десятилетия», «мобилизация финансов государственного и частного секторов для обеспечения нулевого перехода к новой экономике чистой энергии», «содействие трансформационным технологиям чистого нуля до 2050 года»). В статье рассматриваются государственные стратегии: 1) диалектического равновесия между операционными понятиями методической «матрёшки» (биосфера – жизнедеятельность человека – техносфера) в проектах European Green Deal, Alternative Energy и Нydrogen Economy; 2) достижения синергии компонентов в четырехугольнике экономико-правовых отношений «Lex Mercatoria – Democratia Carboneum – Lex Petroleа – European Green Deal» при применении новых технологий; 3) заполнения национально- и международно-правового пробела в области обеспечения инновационной деятельности в сфере энергетики на всех стадиях (добыча, производство, поставка, транспортировка, передача, хранение энергетических ресурсов, проектирование, строительство, эксплуатация энергетических объектов); 4) ресурсного самообеспечения и технологических возможностей использования водорода, выбора оптимального варианта цепочки создания стоимости; 5) развития топливно-энергетических комплексов Европейского Союза, Республики Корея, Японии с точки зрения перспектив водородной энергетики, построения водородной экономики на основе сочетания национальных промышленных традиций с инновационными технологиями. Исследуются в совокупности институциональные факторы и правовые нормы регулирования взаимоотношений субъектов национальных и глобального топливно-энергетических комплексов в контексте динамики спроса на водород и другие виды топливно-энергетических ресурсов. Анализируется эффективность государственных стратегий по ослаблению зависимости от импорта традиционных видов энергоносителей и развитию «зеленой» энергетики. Определяются приоритетные задачи энергетической дипломатии. ; У світовій енергетиці спостерігається процес глобальної трансформації – «енергетичний перехід» – пов'язаний, у першу чергу, з декарбонізацією та низьковуглецевим розвитком. У зв'язку з цим висувається гіпотеза про подальше посилення міждержавної конкуренції за першість в «енергетичному переході». Деякими державами декларується мета забезпечити до 2030 року обмеження викидів на 25-40% у порівнянні з рівнем 1990 року. Окрему увагу в таких планах приділяється водневим технологіям. Сплеск інтересу до водню викликаний наступними факторами: 1) вартість лужних електролізерів за період 2015-2019 років знизилася на 40%; 2) значно скоротилася вартість низки водневих елементів; 3) вимальовується перспектива регулювання цін на вуглець шляхом міжурядових переговорів. Проблемним залишається питання конкурентоспроможності водню порівняно з традиційними енергоносіями навіть за умови, що «зелений» водень стане дешевшим за «синій». Протягом 2019-2020 років 19держав і понад 50 корпорацій ухвалили довгострокові програми розвитку, що передбачають: 1) узгодження концепцій побудови водневої економіки; 2) перебудову за період 2030-2050 років світової енергетичної системи; 3) симетрію понять методичної «матрьошки» (біосфера – життєдіяльність людини – техносфера) у проектах водневої енергії, які охоплюють аспекти upstream (видобутку) та downstream (транспортування, переробки, використання енергії); 4) ефективне застосування відомих джерел енергії, підвищення ефективності їхнього використання або одержання інших переваг; 5) синергію проектів European Green Deal, Alternative Energy та Нydrogen Economy; 6) досягнення у процесі «енергетичного переходу» нормативності у чотирикутнику правовідносин Lex Mercatoria –Democratia Carboneum – Lex Petroleа – European Green Deal. Прогнозується, що майбутнє світової політики та економіки, зокрема її енергетичної складової, визначатиметься у значній мірі такими тенденціями, як балансування між глобалізацією та регіоналізацією, загроза енергетичного дефіциту при одночасному профіциті енергоресурсів, завершення епохи вуглеводнів, розвиток інноваційної безвуглецевої енергетики.